К основному контенту

Сообщения

Сообщения за апрель, 2020

Оповідання для обдумування

Лісове озеро —   До   нашого   озерця   підемо!— сказав   Ігоркові тато. —   Так воно ж замерзло,— здивувався той. А татко вже лаштував рюкзак, лижі, дістав з комірчини льодоруб, з яким раніше на зимову рибалку ходив. —   Будемо рибу ловити!— зрадів хлопець. —  На  цей раз  рятувати,— загадково  усміхнувся тато. І ось вони в лісі біля озерця. Хоч тут і затишно, однак мороз аж тріщить, озерце снігом замело, тільки на середині крига чиста-пречиста. Ігорьок побіг туди, заглянув крізь лід і страшенно здивувався: на нього звідусіль дивилися... риб'ячі очі. —   Чого вони тут?— чудувався Ігор. А тато вже рубав лід. І коли зробив чималу ополонку, витер піт.з чола. —   Кисню їм, сину, не вистачало... І великі, й малі рибки пливли до ополонки, навіть вистрибували з води. Один окунець на лід вискочив. Затіпався, застрибав, а назад ніяк не потрапить. Ігорьок обережно взяв його і вкинув до ополонки. —   Живи!— сказав. Горобчик Маринка вбігла до кімнати весела, задихана і прямо з по

26.04- День пам'яті трагедії у Чорнобилі

Пам'ятаймо!     Сьогодні існують офіційні дані:      ● Від наслідків аварії на ЧАЕС померло 200 тисяч людей. Це не рахуючи тих,  хто помер від таких хвороб, як рак, цукровий діабет, серцеві хвороби, рівень захворюваності на які підвищився у 100 разів.      У державі народилося 14 000 неповноцінних дітей, близько 70% від народження мають ті чи інші відхилення у здоров'ї. Збільшується кількість психічних і онкологічних захворювань серед молодого покоління.      ● Радіоактивного забруднення зазнали величезні території. Проведені обстеження показали, що лише в Україні забруднення плутонієм-239 (зі щільністю від 0,1 кюрі й вище на 1 км 2 .) становило 700 км 2 , стронцієм-90 (3 і більше кюрі на 1 км 2 ) і цезієм-137 (5 і більше кюрі на 1 км 2 ) понад 3420 км 2 .     ● Значного забруднення зазнали водні артерії, особливо річки, що протікають біля ЧАЕС та Київського водосховища, а також водозбірні площі басейнів Дніпра та Прип'яті. Сліди радіоактивності були виявл

Дельфіни

Что вы знаете о дельфинах? Дельфины не рыбы Несмотря на то, что дельфины живут в воде и выглядят подобно другим морским жителям, они гораздо ближе к людям, чем кажется. Дельфин — теплокровное животное, которое рожает детёнышей и кормит их молоком, а не мечет икру. У него нет чешуи, вместо этого тело покрыто гладкой и нежной кожей. Даже плавники дельфинов устроены по-другому. В плавниках дельфинов, в отличие от плавников рыб, есть плечевые кости и даже нечто похожее на фаланги пальцев. Скорее всего, дельфины когда-то жили на земле, но в процессе эволюции вернулись в море. Мозг Мозг взрослого дельфина весит около 1 700 граммов, а у человека — 1 400. Но размер мозга сам по себе ещё ничего не значит, важно его строение. Изучение этих животных в магнитно-резонансном томографе показало, что у дельфина общее число нервных клеток и извилин в коре головного мозга даже больше, чем у человека. Общение Как известно, дельфины общаются с помощью звуковых сигналов разной частоты, кото

23.04- ВСЕМИРНЫЙ ДЕНЬ КНИГИ

23 апреля празднуется  Всемирный день книги , мы хотим рассказать вам о том, как появилась книга. Ее история сложна и интересна. Итак, вы готовы вместе с детьми совершить увлекательное путешествие в историю книг? Было время, когда на нашей земле книг не было вообще. И чтобы запомнить важную информацию, люди делали зарубки на деревьях, на стенах пещер, завязывали узелки на веревке. Письменности в то время тоже не было, но люди умели рисовать. В своих рисунках они отражали главные события своей жизни. Такими необычными и непохожими на современные книги были первые книжки! Со временем люди научились использовать  глину . Наносить надписи на сырой глине было очень удобно, затем эти таблички обжигали в печи, и они становились легкими и прочными. Глиняные книги могли состоять из сотен таких табличек. Хранили их в деревянном ящике. В Древнем Египте, Риме и Греции книги научились изготавливать из папируса. Для этого стебли тростника разрезали на полосы, вымачивали в воде,

Для тих хто хоче знати більше

Цікаві наукові факти для ваших дітей Деякі батьки кажуть дитині: «Ти – світло мого життя». Але чи знаєте ви, що якби ви були світлом, то облетіли б навколо всієї земної кулі 7,5 разів за секунду! Якби ви стали звуком, то змогли б облетіти навколо Землі за 4 години! Якби ми жили на Юпітері, наша доба складалася б усього з 9 годин. Добре, що на Землі доба триває 24 години, адже нам потрібно стільки всього встигнути протягом дня! Це всього лише кілька цікавих наукових фактів, які можуть зацікавити як допитливу дитину, так і дорослу людину. Що таке наука? Наука  – це організоване й послідовне дослідження, що включає в себе спостереження, збір наукових фактів, експерименти, перевірку результатів і пояснення природних й створених людиною явищ. Це сфера, яка дає нам можливість краще зрозуміти навколишній світ й створювати корисні речі на користь людині та всім живим істотам. Звичайні наукові факти Тепер, коли ви знаєте, про що йдеться, пропонуємо кілька цікавих наукових фактів:
Наші поробки до Великодня

Великдень

Для українців Великдень – це не тільки різнокольорові писанки і смачна паска. Це особливе свято, коли слідують традиціям і вірять у диво. Існує безліч повір’їв і застережень на Великдень. Дотримуючись їх, усе бажане здійснюється. За традицією, Великодню передує серйозна підготовка: а) Великий семитижневий піст – очищення думок, душі і тіла Піст починається відразу після Масляної. Сім тижнів віруючі не їдять продукти тваринного походження, у певні дні повністю відмовляються від їжі або вживають лише сиру їжу. Вважається, що, дотримуючись міри в їжі, людина вчиться утримуватися від інших спокус і гріхів. б) Великий або Чистий четвер – прибирання перед Великоднем У цей день людина повинна повністю очистити себе і оселю: зробити прибирання у будинку, скупатися до сходу сонця у відкритій водоймі або прийняти контрастний душ. Тим, хто постує, дозволені хліб і червоне вино. Згідно великодньої традиції, у цей день потрібно ставити тісто для пасок і фарбувати яйця. Заборонен
Давайте зробимо поробку разом?

12.04- Всесвітній день космонавтики

Свято відзначається за рішенням Міжнародної авіаційної федерації. 12 квітня 1961 року громадянин СРСР Юрій Гагарін на космічному кораблі «Восток» вперше у світі здійснив орбітальний політ навколо Землі, відкривши еру пілотуємих космічних польотів.  Цього ж дня світова громадськість відзначає і Міжнародний день польоту людини в космос. Рішення було ухвалене 7 квітня 2011 року на 65–ій сесії Генеральної Асамблеї ООН і було присвячено 50-й річниці першого польоту людини в космос.  В Україні сьогодні професійне свято тих, хто є дотичним до космонавтики – День працівників ракетно-космічної галузі України. Свято встановлене згідно з Указом Президента від 13 березня 1997 року.  Свого часу українські науковці зробили величезний внесок у розвиток радянської космонавтики, що дозволило СРСР бути провідною космічною державою. Численні українські наукові установи, конструкторські бюро, промислові підприємства були причетні до багатьох найважливіших космічних перемог СРСР – від перших по

Оповідання для обдумування

Дах над мурашником           - Мамочко, дай мені хутчіш парасольку, - ще з порога заквапився Дмитрик. – Надворі такий дощ! Просто злива. Він заважає їм працювати.           - Кому заважає працювати? Що там трапилося? – запитала мама.           - Скоріше ж, мамочко, а то дощ їх позаливає!           - Ну візьми, візьми там на вішалці, - дозволила мама, а сама подивилася у вікно, куди ж це пішов Дмитрик.          З парасолькою в руці хлопчик швиденько перетнув подвір’я і під парканом присів навпочіпки. Там був мурашник. Проте біля нього – жодної комахи. Всі поховалися від дощу у свій підземний палац. Хлопчик розкрив парасольку і поставив її на землі. По парасольці забарабанив дощ.          Невдовзі із мурашника одна за одною почали виповзати мурашки. Для них дощ уже перестав. Знайомими доріжками поповзли вони у своїх справах.          Дмитрик міцно тримав над мурашником парасольку і спостерігав за рухом кожної мурашки. Йому здавалося, що він працює разом з ними.

Орігамі

О японском искусстве оригами Оригами – искусство складывания поделок из бумаги, в основном без использования ножниц и клея. Это занятие уходит корнями в глубокую древность. «Японские хроники» («Нихонги») утверждают, что оригами возникло в 610 г. н. э. Из Китая в Японию пришел секрет изготовления бумаги. Сначала ее делали из коконов шелкопряда, проваривая их, перетирая и высушивая на циновках. В результате получался тонкий шелковистый слой, который после отглаживания превращался в бумагу. Однако коконы шелкопряда были очень дороги, и их заменили дешевым сырьем: древесной корой, стеблями бамбука, тряпьем и т. д. Таким образом создавался уникальный материал, который можно было складывать, и при этом он прекрасно сохранял форму сложенной фигурки. Старинный способ изготовления бумаги процветает я Японии до сих пор. Рядом с огромными заводами, производящими бумагу по современным технологиям, есть и маленькие мастерские, в которых изготавливают по древним рецептам дорогую, элитн

Зробимо разом

Что вы знаете о утках? Сначала сделаем, а потом прочитаем 18 интересных фактов об утках Утка — одна из самых популярных птиц в домашнем хозяйстве многих стран. Кроме того, в мире существуют огромные популяции диких уток, которые вносят важный вклад в  глобальную экосистему. Интересные факты об утках. Уток люди одомашнили очень давно, это сделали ещё древние египтяне. Страна, в которой утка пользуется наибольшей популярностью — Китай. Ежегодно там выращивается около двух миллионов уток, что составляет три четверти от мирового их производства. А вот в Латинской Америке утка в пищу практически не используется. Всего в мире существует около 110 различных видов уток. Утиное кряканье не имеет эха. Во время охоты за добычей утки могут нырять под воду на глубину до 5-6 метров. Крякать умеют только самки уток. Селезни крякать не могут. Несмотря на то, что у уток достаточно короткая шея, шейных позвонков у них больше, чем у жирафов. Утята действительно принимают за свою

7.04- Всесвітній день здоров'я

«Доброго здоров’я!» – так вітаються наші співвітчизники, а коли прощаються кажуть «Бувайте здорові!» , тобто бажають здоров’я і практично ніколи не замислюються скільки сенсу закладено у цих словах. 7 квітня весь світ святкує Всесвітній день здоров'я, який було започатковано на честь створення, а точніше – прийняття статуту Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) у 1948 році.      Щорічно ВООЗ традиційно присвячує це свято конкретній темі – у цьому році це «Загальне медичне страхування та первинна медична допомога», а гаслом стало "Здоров'я для всіх: будь-кого, будь-де" (Health for all – everyone, everywhere)!      Тому, святкуючи цей день цього річ, не забудьте про хештег #HealthForAll      Детальніше про мету Дня здоров'я-2019 можна дізнатися на офіційному сайті  ВООЗ      Доброго здоров’я, друзі!