Оповідання для обдумування

ЯЛИНКА ДЛЯ ГОРОБЧИКІВ

За три дні Новий рік, а хворий Вітько в постелі. Поставила мама перед ліжком ялинку, почепила на неї чимало прикрас, цукерки, яблука. Увечері засвітилися на ялинці лампочки. Настав останній перед Новим роком ранок.

Подивився Вітько у вікно і побачив трьох маленьких горобчиків. Скачуть, їсти шукають. Жаль стало йому пташок. Він і каже:

—   Мамо, влаштуємо і горобчикам ялинку.

—   Як? — здивувалася мама.

—   Гляньте як, — відповів Вітько і застромив гілочку ялинки в коробку з-під цукерок. Насипав зерен і крихт хліба. Мама ту ялинку поставила на подвір'ї. Побачили це горобчики. Підлетіли до коробки, дзьобають зернини весело цвірінькають.

Ну й радісний був Новий рік у Вітька!

 ХЛОПЧИК ТА ЇЖАК

        Шестирічний Коля, схилившись, заглядав під широкий лопух. Я підійшов ближче.

          - Можна й мені подивитися?

Коля приклав до губів палець:

          - Цс-с-с! Тихо, він спить, - прошепотів.

          - Хто?

Хлопчик мовчки показав під лопух.

Я нахилився і побачити їжака. Він, згорнувшись у  клубок, мабуть, спав. В колючій шубі йому нічого боятися.

          - Молодець! – прошепотів я хлопчині. – Хай відпочиває.

          -  Може, то він після роботи. Втомився.

          -  А коли прокинеться, ти  його додому забереш? – спитав я.

Хлопчик покрутив головою:

           - Що йому в нас робити? А без діла пропаде, - як дорослий відповів мені.

          - Ти любиш тварин?

          - Люблю на них дивитися. Досі я ще ніколи не бачив живого їжака. Хай собі спить. І ми полишили їжакову схованку.